На кінець 2024 року по світу літало вже близько 400 000 дронів-обприскувачів компанії DJI. Це на 33% більше, ніж у 2023-му, і майже вдвічі більше, ніж у 2020 році. Ці цифри не просто статистика — це індикатор того, як автоматизація і дрони стали масовим інструментом аграріїв по всьому світу.
Цифри представлено на Agrishow 2025 у Сан-Паулу, Бразилія. І вони свідчать: ринок агродронів перестав бути “експериментальним” — він увійшов у зрілу фазу.
Світ переходить від тестів до реального використання
DJI заявляє, що дедалі більше країн:
- переходять від обмежених випробувань до повноцінного використання,
- розширюють застосування дронів із монокультур (наприклад, рис або кукурудза) до багатьох видів культур.
Це стало можливим завдяки розумній дерегуляції.
Наприклад:
- Аргентина спростила правила використання дронів у сільському господарстві.
- Іспанія пришвидшила процедуру отримання дозволів.
- Бразилія стандартизувала підготовку операторів.
DJI тепер працює у 100 країнах, обприскуючи 300 видів культур.
Нове обличчя агробізнесу: молодь і жінки за штурвалом дронів
У галузь приходить:
- більше молодих пілотів,
- зростає кількість жінок-операторів.
Це більше, ніж соціальна зміна. Це ознака того, що технології стають доступними і простими у використанні, навіть для тих, хто не має досвіду в авіації чи агрономії.
Дрони vs традиційне обприскування: кейси та цифри
DJI наводить яскраві приклади ефективності:
- Бразилія (кавові плантації)
Використання дронів Agras T40 і T50:
→ зменшення операційних витрат на 70% порівняно з ручним обприскуванням,
→ і на 50% — порівняно з тракторним. - Румунія (виноградники)
Пілотний проєкт із літнім фермером:
→ удвічі менше хімікатів,
→ краща обробка на схилах. - Східний Казахстан (соняшник)
Тести десикації:
→ зниження витрат на хімію,
→ зменшення вологості насіння.
Технічна сторона:
DJI оптимізувала конструкцію форсунок і аеродинаміку, щоб мінімізувати дрейф (розпилення хімікатів за межі цільової зони).
Результат:
- Дрейф подібний до великої наземної техніки.
- Менший, ніж у традиційних літаків.
- Трохи вищий, ніж у ранцевих і малих штангових обприскувачів.
Американський ринок: між попитом і геополітикою
DJI визнає: найбільше зростання зараз спостерігається:
- в Америці (Північна, Центральна і Південна),
- і в Південно-Східній Азії.
Проте ситуація в США — складна.
145% імпортне мито на китайські товари гальмує експансію DJI.
До того ж, американські законодавці розглядають варіанти обмежити діяльність китайських виробників дронів через питання нацбезпеки.
Американська коаліція операторів дронів навіть заявила:
“Якщо запровадять жорсткі санкції, 90% постачання обприскувальних дронів у США припиниться.”
DJI коментує дипломатично:
“Ми слідкуємо за ринковими умовами та адаптуємо стратегію. Залишаємося відданими американському ринку.”
Відповідь США: ставка на «Made in America»
Американські компанії нарощують потужності:
- Guardian Agriculture (Массачусетс)
→ великі дрони з великим корисним навантаженням.
→ партнерство з ритейлером Wilbur-Ellis.
→ робота у Салініасі, Юмі та Коачелла у 2025. - Hylio (Техас)
→ залучено $2,6 млн через платформу StartEngine.
→ нове виробництво з потужністю понад 5000 дронів на рік. - Heinen Brothers Agra Services
→ перехід від пілотованої авіації до дронів через дочірню компанію Kelly Hills Unmanned Systems.
→ закупівля найбільшої у світі автономної системи Pelican Spray від Pyka, сертифікованої FAA.
США формує власну екосистему агродронів, роблячи ставку на незалежність від китайських технологій.
Глобальні висновки: хто виграє у новій технологічній гонці
- DJI залишається світовим лідером — за рахунок масштабу, швидкості інновацій і адаптації до регуляцій.
- Американські компанії активно створюють альтернативи, але їм потрібен час і капітал для досягнення масового виробництва.
- Фермери отримують вигоду, адже конкуренція знижує вартість технологій і стимулює розвиток послуг.
І головне:
Автоматизація сільського господарства — не майбутнє. Це теперішнє.
Технологічна перевага більше не розкіш, а питання виживання в умовах зростаючих витрат, нестачі робочої сили й кліматичних викликів.
Джерело інформації та фото: Agfundernews.
