Дрони-обприскувачі DJI: як китайські агротехнології переписують правила глобального ринку
Дрон

На кінець 2024 року по світу літало вже близько 400 000 дронів-обприскувачів компанії DJI. Це на 33% більше, ніж у 2023-му, і майже вдвічі більше, ніж у 2020 році. Ці цифри не просто статистика — це індикатор того, як автоматизація і дрони стали масовим інструментом аграріїв по всьому світу.

Цифри представлено на Agrishow 2025 у Сан-Паулу, Бразилія. І вони свідчать: ринок агродронів перестав бути “експериментальним” — він увійшов у зрілу фазу.

Світ переходить від тестів до реального використання

DJI заявляє, що дедалі більше країн:

  • переходять від обмежених випробувань до повноцінного використання,
  • розширюють застосування дронів із монокультур (наприклад, рис або кукурудза) до багатьох видів культур.

Це стало можливим завдяки розумній дерегуляції.
Наприклад:

  • Аргентина спростила правила використання дронів у сільському господарстві.
  • Іспанія пришвидшила процедуру отримання дозволів.
  • Бразилія стандартизувала підготовку операторів.

DJI тепер працює у 100 країнах, обприскуючи 300 видів культур.

Нове обличчя агробізнесу: молодь і жінки за штурвалом дронів

У галузь приходить:

  • більше молодих пілотів,
  • зростає кількість жінок-операторів.

Це більше, ніж соціальна зміна. Це ознака того, що технології стають доступними і простими у використанні, навіть для тих, хто не має досвіду в авіації чи агрономії.

Дрони vs традиційне обприскування: кейси та цифри

DJI наводить яскраві приклади ефективності:

  • Бразилія (кавові плантації)
    Використання дронів Agras T40 і T50:
    зменшення операційних витрат на 70% порівняно з ручним обприскуванням,
    → і на 50% — порівняно з тракторним.
  • Румунія (виноградники)
    Пілотний проєкт із літнім фермером:
    → удвічі менше хімікатів,
    → краща обробка на схилах.
  • Східний Казахстан (соняшник)
    Тести десикації:
    → зниження витрат на хімію,
    → зменшення вологості насіння.

Технічна сторона:
DJI оптимізувала конструкцію форсунок і аеродинаміку, щоб мінімізувати дрейф (розпилення хімікатів за межі цільової зони).
Результат:

  • Дрейф подібний до великої наземної техніки.
  • Менший, ніж у традиційних літаків.
  • Трохи вищий, ніж у ранцевих і малих штангових обприскувачів.

Американський ринок: між попитом і геополітикою

DJI визнає: найбільше зростання зараз спостерігається:

  • в Америці (Північна, Центральна і Південна),
  • і в Південно-Східній Азії.

Проте ситуація в США — складна.
145% імпортне мито на китайські товари гальмує експансію DJI.
До того ж, американські законодавці розглядають варіанти обмежити діяльність китайських виробників дронів через питання нацбезпеки.

Американська коаліція операторів дронів навіть заявила:

“Якщо запровадять жорсткі санкції, 90% постачання обприскувальних дронів у США припиниться.”

DJI коментує дипломатично:

“Ми слідкуємо за ринковими умовами та адаптуємо стратегію. Залишаємося відданими американському ринку.”

Відповідь США: ставка на «Made in America»

Американські компанії нарощують потужності:

  • Guardian Agriculture (Массачусетс)
    → великі дрони з великим корисним навантаженням.
    → партнерство з ритейлером Wilbur-Ellis.
    → робота у Салініасі, Юмі та Коачелла у 2025.
  • Hylio (Техас)
    → залучено $2,6 млн через платформу StartEngine.
    → нове виробництво з потужністю понад 5000 дронів на рік.
  • Heinen Brothers Agra Services
    → перехід від пілотованої авіації до дронів через дочірню компанію Kelly Hills Unmanned Systems.
    → закупівля найбільшої у світі автономної системи Pelican Spray від Pyka, сертифікованої FAA.

США формує власну екосистему агродронів, роблячи ставку на незалежність від китайських технологій.

Глобальні висновки: хто виграє у новій технологічній гонці

  1. DJI залишається світовим лідером — за рахунок масштабу, швидкості інновацій і адаптації до регуляцій.
  2. Американські компанії активно створюють альтернативи, але їм потрібен час і капітал для досягнення масового виробництва.
  3. Фермери отримують вигоду, адже конкуренція знижує вартість технологій і стимулює розвиток послуг.

І головне:
Автоматизація сільського господарства — не майбутнє. Це теперішнє.
Технологічна перевага більше не розкіш, а питання виживання в умовах зростаючих витрат, нестачі робочої сили й кліматичних викликів.

Джерело інформації та фото: Agfundernews.