Ініціатива Africa BioGenome Project (AfricaBP) розпочала один із найамбітніших наукових проєктів континенту — секвенування 105 000 ендемічних видів: від рослин до тварин, грибів і найпростіших. Мета — створення фундаменту для африканської біоекономіки, яка спирається на власні знання, ресурси та інновації. Пише Agfundernews.

Попри те, що глобальний ринок геноміки до 2029 року сягне $66,8 млрд, більшість африканських країн залишається осторонь. Лише 11 з 54 країн прийняли ГМО, і лише сім мають регуляторні рамки. І навіть ті кілька, що просунулися вперед (наприклад, ПАР), зіштовхуються з суспільним опором.

Африка ризикує втратити незворотно

На континенті налічується понад 180 000 відомих видів тварин і рослин, проте лише 31 вид був повністю секвенований. І переважна частина цих досліджень була здійснена поза межами Африки. Без глибоких генетичних знань континент не зможе ефективно захищати свою флору, фауну — й навіть продовольчу систему.

Саме тому AfricaBP з 2021 року системно формує інфраструктуру секвенування і відкритого доступу до даних. Створено платформу Open Institute for Genomics and Bioinformatics, яка поширює знання й навчає нове покоління африканських вчених.

Вартість амбіцій

Проєкт коштуватиме $850 млн лише на секвенування, ще $20 млн — на інфраструктуру зберігання, обробки та передачі даних. В середньому — $100 млн на рік. Але потенційна віддача може бути в десятки разів більшою.

«Геноміка — не просто інструмент, це каталізатор для нового етапу економічного розвитку континенту», — зазначає проф. Буаабід Бадауі, координатор AfricaBP у Північній Африці.

У ПАР, наприклад, інвестиції в геноми великої рогатої худоби в $4 млн можуть дати до $140 млн економічного ефекту за 10 років.

Не лише наука – економіка, політика, суверенітет

AfricaBP працює з понад 100 вченими та 20 інституціями, щоб побудувати локальні хаби секвенування, зменшити залежність від іноземних технологій та підготувати кадри. Це — не лише наука. Це — боротьба за технологічний суверенітет, збереження культурної та біологічної спадщини, створення високооплачуваних робочих місць.

Попри це, геноміка досі сприймається як щось віддалене від реального життя, а уряди не поспішають включати її в публічний дискурс — можливо, через політичну токсичність теми ГМО.

Проте якщо континент хоче зберегти власну продовольчу незалежність і біорізноманіття, у нього просто немає іншого шляху.

«Ми маємо відкрити доступ до власної ДНК — у буквальному сенсі. Тільки тоді Африка отримає контроль над своїм майбутнім», — підсумовує професорка Енн Муігай, очільниця AfricaBP.

Джерело інформації та фото: Agfundernews.