Китайські вчені за допомогою лазерного сканування та алгоритмів штучного інтелекту вперше провели повномасштабну інвентаризацію дерев по всій території країни. За результатами дослідження, опублікованого в Science Bulletin, на території Китаю росте близько 142,6 мільярда дерев — приблизно 100 дерев на одного жителя. Пише Seeds.
Проєкт базувався на даних, отриманих за допомогою технології LiDAR (Light Detection and Ranging), яка дозволяє створювати тривимірні карти поверхні Землі шляхом вимірювання часу повернення лазерних імпульсів, відбитих від об’єктів. Однак, як зазначив професор Цінхуа Го з Пекінського університету, навіть такі передові методи мають свої обмеження: реальна кількість дерев може бути вищою за отримані оцінки.
Динаміка змін лісового покриву
Оцінка є частиною дев’ятої національної інвентаризації лісових ресурсів Китаю. Для порівняння: у 2019 році середня щільність становила 1 052 дерева на гектар, тоді як у 2025 році вона знизилась до 689 дерев на гектар. Ці зміни свідчать про істотну трансформацію лісових екосистем за останні роки.
Го наголошує, що для точнішої оцінки потрібно продовжувати дослідження, оскільки методика має похибки через щільність рослинності, погодні умови та складність розмежування дерев на супутникових та аерофотознімках.
Роль картографування для кліматичних цілей
Нова карта розподілу дерев із високою роздільною здатністю допоможе уряду Китаю краще планувати заходи щодо відновлення екосистем, посилення поглинання вуглецю та реалізації кліматичних стратегій. Точна інвентаризація лісів є ключовим елементом для оцінки вуглецевих балансів та досягнення національних зобов’язань у рамках Паризької кліматичної угоди.
«Це перше комплексне картографування щільності дерев у Китаї з високою деталізацією. Проєкт робить внесок у глобальні зусилля щодо сталого управління природними ресурсами», — підкреслив професор Го.
Технологічні обмеження і перспективи
У процесі обробки даних дослідники застосовували невідомі моделі штучного інтелекту для автоматизованого підрахунку дерев на основі LiDAR-сканів. Деталі алгоритмів не розкриваються, однак вчені зазначають, що їх потрібно вдосконалити для досягнення вищої точності, особливо у складних лісових масивах.
Поточне дослідження демонструє, що комбінація дистанційного зондування та AI вже сьогодні дозволяє здійснювати екологічний моніторинг на безпрецедентному рівні масштабності та деталізації.
Джерело та фото: Seeds.