Історія, яка ще недавно здавалася сюжетом для наукової фантастики, раптово стала реальністю. Радянський апарат «Луноход-1», втрачений для науки ще на початку 1970-х, несподівано знову «відгукнувся» з поверхні Місяця після десятиліть мовчання. Пише unian.ua

І що найбільше здивувало вчених — сигнал виявився потужнішим, ніж очікували навіть найоптимістичніші дослідники.

Апарат, який давно вважали «мертвим»

«Луноход-1» здійснив посадку на поверхню Місяця ще 17 листопада 1970 року. Для свого часу це був технологічний прорив світового масштабу.

Радянський місяцехід пропрацював майже рік — значно довше, ніж планували інженери. За цей час апарат подолав понад 10 кілометрів місячної поверхні, передаючи дані та фотографії.

Офіційно зв’язок із ним було втрачено 4 жовтня 1971 року.

Після цього апарат фактично зник для науки. Не фізично — він залишався на Місяці, — але вчені більше не могли точно визначити його координати.

А без цього було неможливо використати один із головних елементів конструкції — спеціальний лазерний відбивач, встановлений на корпусі «Лунохода».

NASA допомогло знайти загублений апарат

Ситуація кардинально змінилася лише через десятиліття.

У 2010 році орбітальний апарат NASA Lunar Reconnaissance Orbiter зробив серію високоточних знімків поверхні Місяця. Саме вони дозволили дослідникам буквально «побачити» місце, де зупинився радянський місяцехід.

Після уточнення координат американські вчені з обсерваторії Apache Point у Нью-Мексико направили лазерний імпульс у бік «Лунохода-1».

І сталося те, чого майже ніхто не очікував.

Апарат відповів.

Сигнал виявився сильнішим, ніж у «Лунохода-2»

Найбільший шок викликала якість отриманого сигналу.

За словами дослідників, відбивач «Лунохода-1» спрацював навіть краще, ніж у його «молодшого брата» — «Лунохода-2».

Науковець Том Мерфі з Каліфорнійського університету заявив, що під час першої спроби вдалося отримати близько 2000 фотонів у відповідь.

Для порівняння: рекордний результат від «Лунохода-2» раніше становив приблизно 750 фотонів.

Фактично це означає, що система, створена понад пів століття тому, досі перебуває у надзвичайно хорошому стані.

Чому цей сигнал настільки важливий для науки

Йдеться не просто про «контакт» із радянським апаратом.

Лазерні вимірювання Місяця — один із найдовших безперервних наукових експериментів в історії людства.

Принцип роботи виглядає просто:

із Землі надсилають лазерний імпульс;
він відбивається від спеціального рефлектора на Місяці;
сигнал повертається назад.
Уся подорож займає приблизно 2,5 секунди.

Саме завдяки таким вимірюванням вчені змогли встановити, що Місяць щороку віддаляється від Землі приблизно на 3,8 сантиметра.

Але «Луноход-1» дає науці ще більше можливостей.

Унікальне розташування на Місяці

За даними NASA, радянський апарат розташований ближче до краю Місяця, ніж більшість інших лазерних відбивачів.

Це відкриває для вчених додаткові можливості для дослідження:

тонких коливань місячної орбіти;
гравітаційних особливостей;
внутрішньої структури супутника Землі;
динаміки руху Місяця.
Фактично апарат, створений у розпал космічної гонки ХХ століття, несподівано став важливим інструментом сучасної науки.

Чому «Луноход» зберігся так добре

Місячне середовище значно відрізняється від земного.

На Місяці немає:

дощу;
вітру;
кисню;
мікроорганізмів;
корозії у звичному для Землі вигляді.
Саме тому сліди радянського місяцехода досі чітко видно на орбітальних фотографіях.

Так само добре збереглися і сліди місій програми Apollo.

Історія «Лунохода-1» стала ще одним нагадуванням про те, наскільки довгим може бути життя космічних технологій — навіть після десятиліть повного мовчання.

Джерело інформації та фото: unian.ua